- деренчливий
- -а, -е.Який деренчить, у якому чути деренчання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
деренчливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
фурчати — чу/, чи/ш, недок., розм. Утворювати одноманітно деренчливий звук крилами при польоті (про комах). || Швидким польотом, рухом утворювати подібний звук. || Утворювати деренчливий звук під час роботи (про механізми) … Український тлумачний словник
деренчливість — вості, ж. Абстр. ім. до деренчливий … Український тлумачний словник
дзвеніти — ню/, ни/ш, недок. 1) Видавати високий, деренчливий металевий звук. || чим. Утворювати чим небудь такий звук. 2) перен. Звучати дзвінко … Український тлумачний словник
хряпуватий — а, е, діал. Тріснутий, а тому деренчливий … Український тлумачний словник